Події 1917–1918 рр.

Кампанія 1917 р.

Істотно відрізнялася від попередніх і відбувалася за значно складніших обставин, що в основному обумовлювалося революцією 1917 р. в Росії. Най­важливішими подіями цього періоду стали вступ у війну США й вихід з війни Росії.

У роки війни ворогуючі країни були для США ринками збуту озброєння, боєприпасів і продовольства. Значні поставки йшли країнам Антанти. Оголошена Німеччиною в лютому 1917 р. «нещадна підвод­на війна» загострила суперечності між США і Німеччиною. 6 квітня США оголошує війну Німеччини.

На початок 1917 р. країни Антанти на всіх фронтах мали 425 дивізій (21 млн. чоловік), а німецький блок 331 дивізію (10 млн. чоловік). Таке співвідношення сил дозволяло командуванню Англії і Франції перейти до рішучих дій. Воно планувало завдати удару по німецьких військах між Реймсом і Суассоном. Однак німецьке командування довідалося про операцію, що готується, і відвело свої війська на нові позиції, чим зірвало задуми англо-французького командування. Тим часом наступальна операція розпочалася на початку квітня. У ній брали участь 100 піхотних і 10 кавалерійських дивізій. Армія використала понад 11 тис. гармат і мінометів, до 200 танків, близько 1000 літаків. Незважаючи на таку міць, наступ не мав для союзників відчутних результатів. Утрати склали понад 200 тис. чоловік. Після провалу цього наступу англо-французьке командування відмовилося від рішучих дій і в другій половині 1917 р. проводило локальні операції.

Воєнні дії на східноєвропейському театрі в першій половині 1917 р. мали місцевий характер. Лютнева революція викликала бурхливий розвиток революційних й антивоєнних настроїв серед солдатів. Однак Тимчасовий уряд запевнив своїх союзників, що буде продовжувати війну до переможного кінця. 18 - 19 червня розпочався наступ частин Південно-Західного фронту на Львів, Калуш і Болехов. Однак супротивник почав контрнаступ і відкинув російські війська назад. При цьому втрати російської армії склали 60 тис. чоловік. Невдало для росіян складалася ситуація і в Прибалтиці. У результаті наступальної операції 1–6 вересня німецькі війська захопили Ригу, а в жовтні Моонзундський архіпелаг.

У цілому ж кампанія 1917 р. не сприяла здійсненню стратегічних цілей, поставлених супротивниками. Однак становище центральних держав значно погіршилося. Сили їх виснажилися, посилилася боротьба народів проти війни усередині ворогуючих країн. У Росії стався жовт­невий переворот, і більшовики закликали країни, що воювали, укласти мир без анексій і контрибуцій. Країни Антанти відповіли відмовою. Тоді радянський уряд почав сепаратні переговори про мир з Німеччиною. 1 березня 1918 р. у Бресті був підписаний мир. Німецькі війська залишалися на зайнятих ними територіях, але російський народ, що втомився від війни, отримував перепочинок. Німеччина могла тепер зосередити свої сили на західному фронті.

У Німеччині ще в 1916 р. відбулися антивоєнні виступи під гаслами «Геть війну», «Геть уряд», 240 страйків, у яких взяло участь 124 тис. чоловік. 1917 р. відбулося вже 560 страйків. На фронті почалися братання солдатів і революційний рух на флоті. У січні 1918 р. відбувся загальний страйк, у якому взяли участь понад 1 млн. робітників. У такій ситуації ні­мецьке командування спробувало знову повернути результат війни на власну користь. Наприкінці березня 1918 р. німецькі війська успішно атакували війська союзників у Пікардії, просунулися на 60 км, досягли Марни й опинилися в 70 км від Парижа. У ході операції лише в полон німці взяли понад 90 тис. чоловік, 1000 знарядь. Тільки перекидання додаткових сил Антанти дозволило зупинити наступ.

Кампанія 1918 р.

26 вересня 1918 р. почався загальний наступ союзних військ на всьому протязі Західного європейського фронту. Проти 187 німецьких дивізій діяло 202 дивізії союзників. (У боях брали участь близько 2 млн. американців.) У перші ж дні наступу фронт був прорваний. Німецьке командування звернулося до президента США з проханням про перемир’я.

Поразка на фронті прискорила революцію в Німеччині. 3 листопада в Кілі повстали військові моряки. У містах почали створюватись ради. 9 листопада відбулося повстання в Берліні. Новий уряд, ключову роль у якому відіграли соціал-демократи, погодився укласти перемир’я з Антантою. Воно було підписане неподалік від Парижа, у Комп’єнському лісі 11 листопада 1918 року. Німеччина зобов’язувалася негайно вивести свої війська з усіх окупованих на Заході територій, здати переможцям значну частину свого озброєння, підводні човни, роззброїти флот; передати переможцям більшу частину паровозів, вагонів, автомобілів й іншого майна.

У вересні 1918 р. відбулося повстання в болгарської армії, що зазнала низку поразок, і Болгарія вийшла з війни. У жовтні здалася Османська імперія. Невдоволення військовою диктатурою, що була встановлена під час війни в Австро-Угорщині, поразки на фронтах, економічна криза призвели країну до революційної кризи. Робітники Австро-Угорщини виступили на захист Радянської Росії, оголосивши в січні 1918 р. загальний політичний страйк. У лютому їх підтримали матроси. У листопаді 1918 р. Габзбурзька монархія була повалена. Імперія розпалася. Виникли держави - Австрія, Угорщина, Чехословаччина. Так закінчилася Перша світова війна.

Перша світова війна, яка зачепила більшість країн світу, перевершила всі попередні війни за жорстокістю й чисельністю жертв. Вона завдала людству небачених утрат і страждань, супроводжувалась голодом і руйнуваннями, призвела до занепаду економіки в усіх країнах. Її наслідком став крах європейських імперій. Світ вступив у смугу революцій і потрясінь.