«Новий курс» Ф. Рузвельта

Криза стала справжнім потрясінням для економіки США. До літа 1932 р. промислове виробництво країни скоротилося майже вдвічі по­рівняно з 1929 р. Мільйони американців утратили свої заощадження. У 1933 р. налічувалося 17 млн. безробітних. Становище погіршувалося відсутністю в США, на відміну від європейських держав, системи соціального забезпечення. Адміністрація президента-республіканця Г. Гувера не могла впоратися із кризовою ситуацією.

У 1932 р. перемогу на президентських виборах одержав кандидат від демократичної партії Ф. Д. Рузвельт (обійняв посаду 4 березня 1933 р.). Адміністрація президента перейшла до негайного здійснення важливих реформ. Програма Рузвельта одержала назву «нового курсу». Її суть полягала в активному втручанні держави в економічну й соціальну сфери. При цьому основні принципи вільної ринкової економіки і демократії не піддавалися перегляду. Не передбачалися і будь-які заходи, що обмежували права громадян.

Рузвельт почав з оздоровлення банківської системи. Усі банки були тимчасово закриті, а надалі на фінансовий ринок випускалися лише ті з них, які визнавалися «здоровими». Все золото було викуплено державою у власність, а золотий вміст долара знизився. Заборонявся вільний об­мін паперових грошей на золото. Фінансові реформи дозволили обмежити спекуляції і посилити державний контроль у банківській сфері.

Безпрецедентним в історії США став прийнятий Закон «Про відновлення промисловості». Відповідно до нього уряд створив Адміністрацію з відновлення промисловості. За участі підприємців для всіх галузей були вироблені «кодекси чесної конкуренції». Вони встановлювали обсяг виробництва, ціни й правила збуту, мінімум зарплати й тривалість робочого тижня, регулювали ринки збуту тощо.

Для подолання кризи в аграрному секторі був прийнятий Закон «Про регулювання сільського господарства». У першу чергу він вирішував завдання підвищення цін на продукцію фермерів, що дозволило зробити сільське господарство рентабельним. Скорочувалися посіви, частина продукції знищувалася. Держава надавала фермерам грошові дотації за скорочення посівних площ.

Була здійснена програма допомоги нужденним; протягом першого року «нового курсу» її одержали 28 млн. американців. З метою допомоги безробітним були організовані різні за призначенням крупномасштабні суспільні роботи. Це дозволило знизити соціальну напруженість у суспільстві.

Уперше в Америці створювалася система соціального забезпечення, що передбачала страхування за віком й у зв’язку з безробіттям. Страхові фонди формувалися за рахунок податків, що стягувалися як з підприємців, так і з робітників. 1935 р. був прийнятий Закон «Про трудові відносини» (закон Вагнера). Він закріпив за робітниками право на організацію профспілок й укладання колективних договорів з підприємцями.

«Новий курс» поступово вивів країну із кризи: напередодні Другої світової війни національний доход США досяг рівня 1929 р. Проведені соціальні реформи свідчили про відхід правлячої еліти від колишніх принципів американського індивідуалізму. Уперше в історії США держава взяла на себе роль гаранта соціальної захищеності американців. Функції держави надзвичайно розширилися, але це не спричинило ліквідацію демократії. Більш того, «новий курс» означав подальший розвиток ліберальної демократії, його результатом було розширення прав громадян. Отже, спільна для всіх країн Заходу тенденція до зростання державного втручання набула в США форм ліберального реформізму.