Народний фронт в Іспанії

Після революції 1931 р., що ліквідувала мо­нархію, в Іспанії почалася тривала смуга гострої внутрішньополітичної боротьби. Праві сили по­чали об’єднуватись навколо різних фашистських угруповань, які наприкінці 1933 р. злилися в Іспанську фалангу. Одночасно відбувалося об’єднання лівих сил. У 1935 р. іспанські соці­алісти, комуністи, ліві республіканці та деякі інші політичні сили поча­ли переговори про спільні дії, а в січні 1936 р. утворили Народний фронт. Його програма передбачала амністію для політичних в’язнів, запровадження демократичних свобод, підвищення заробітної плати робітникам, наділення землею селян і батраків, зниження податків й орендної плати.

У лютому 1936 р. Народний фронт переміг на виборах у кортеси (парламент) з невеликою перевагою голосів. Був сформований лівореспубліканський уряд, але без комуністів і соціалістів. Уряд перейшов до виконання програми Народного фронту. Але через надзвичайно нестабільну політичну ситуацію в країні все ускладнювалося. Праві розцінили парламентську перемогу Народного фронту як наближення комуністичної революції в Іспанії й почали підготовку державного перевороту.

Громадянська війна 1936–­1939 рр. в Іспанії

У липні 1936 р. в іспанському Марокко почався військовий заколот, що незабаром охопив 44 з 51 військових гарнізонів Іспанії. Так почалася громадянська війна між «республіканською» і «національною» Іспанією.

Оскільки заколотників підтримала майже вся сухопутна армія, вони швидко встановили контроль над значною частиною країни. Восени військові проголосили главою держави генерала Ф. Франко, що зосередив усю повноту влади в так званій національній зоні (тобто зоні, яку контролювали заколотники).

Іспанські події одразу ж опинилися в центрі уваги світового співтовариства. У вересні 1936 р. у Лондоні був створений «Комітет з невтру­чання», метою якого було не допустити переростання іспанського конфлікту в загальну війну. Проте, іноземні держави утрутилися в іспанські події. Німеччина й Італія надавали підтримку армії Франко, а Радянський Союз став надавати допомогу республіканцям. На боці республіки боролися десятки тисяч добровольців з різних країн, яких привело в Іспанію співчуття до боротьби проти фашизму.

Підтримка з боку СРСР, життєво важлива для республіки, визначила зростання впливу комуністів в уряді. Ті під приводом боро­тьби з фашистським підпіллям затвердили всевладдя каральних органів. Почалася чистка державного апарату від троцкістів й анархістів. У результаті іспанська демократія припинила своє існування раніше, ніж була повалена Іспанська республіка.

28 березня 1939 р. франкістська армія увійшла в Мадрид, і незабаром уся територія Іспанії опинилася в руках Франко. Республіканська армія склала зброю. Війна дорого коштувала іспанцям; у ході її загинуло близько 1 млн. чоловік.

Громадянська війна 1936­1939 р. в Іспанії стала прологом Другої світової війни.