Ліберальний реформізм в Англії

Великобританія менше, ніж інші розвинені країни Заходу, постра­ждала від кризи: оскільки протягом 20-х років тут не було значного економічного піднесення, то й спад виявився не таким помітним. Англійське промислове виробництво за роки кризи скоротилося на 17–18%. Найбільше постраждали традиційні галузі промисловості. Експорт скоротився вдвічі. Занепад економіки болісно відбився на життєвому рівні народних мас. У розпал кризи кожен четвертий працівник не мав роботи.

Початок кризи припав на період, коли при владі перебував лейбористський уряд на чолі з Р. Макдональдом. Ідеологія лейбористської партії, створеної на початку ХХ століття за активної участі профспілок, ґрунтувалася на соціалістичних ідеях. При цьому лейбористи були прихильниками демократії і не прагнули до зміни традиційних підвалин британського суспільства. Уряд ужив заходів щодо боротьби з безробіттям, спробував навести порядок у наданні соціальних пільг. Здійснювалася політика переселення робітників з «депресивних районів» у сільську місцевість. Були збільшені розміри страхових виплат у зв’язку з безробіттям, знижений віковий ценз їхнього одержання, уведений 7,5-годинний робочий день для шахтарів.

Однак криза загострила проблему фінансів. Виник величезний дефіцит державного бюджету. З метою ліквідації цього дефіциту Макдональд запропонував збільшити податки і згорнути соціальні програми. Однак близько половини міністрів ці пропозиції не підтримали, після чого Макдональд подав у відставку.

Після його відставки жодна з партій не зважилася взяти на себе відповідальність за подолання наслідків кризи. Тому за рішенням парламенту був створений так званий «національний уряд» із представників трьох партій (консерваторів, лейбористів і лібералів), який знов очолив Макдональд.

Уряд відмовився від золотого стандарту фунта стерлінгів, скоротив бюджетні витрати, почав здійснювати протекціоністську політику по відношенню до національної економіки. Це дозволило подолати найбільш важкі наслідки кризи.

Було вжито заходів щодо забезпечення громадського порядку. У зв’я­зку з активізацією дій фашистських організацій були розширені права поліції. Удосконалювалася соціальна політика: в 1934 р. був прийнятий Акт про страхування у зв’язку з безробіттям.

Отже, для подолання наслідків кризи правлячі кола Великобританії обрали шлях ліберального реформізму.