Понеділок, 16.06.2025
Все про все



Хочу заказать чертеж или деталь в Компас 3D.




Группа ВК
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Рідна мова [75]
ТКМ [2]
Історія України [65]
Для загального розвитку [1]
Українська література [7]
Хімія [50]
Всесвітня історія [55]
Географія [25]
Алгебра [47]
Біологія [35]
Геометрія [18]
Фізика [56]
Англійська мова [10]
Астрономія [1]
Природознавство [29]
Зарубіжна література [5]
Екологія [6]
Культурологія [2]
Основи обробки матеріалів різанням [1]
Матеріалознавство [7]
Вміст сайту
Коментарі: 28
Форум: 2/2
Фото: 109
Блог: 69
Новини: 9
Файли: 18
Тексти: 664
Сайти: 2
Дошка оголошень: 9
Відео: 14
Гостьова книга: 4
Теги
c++ (10)
nod 32 (4)
Заробіток
//wmlink.ru/index.php?ref=240844
Головна » Статті » Навчання » Рідна мова

Поділися матеріалом в соц. мережах
Якщо вам не важко, можете прийняти участь в цьому опитуванні =)
Ви займаэтесь мистецтвом ? (яким ? )
Всего ответов: 392
Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних. Спрощення в групах приголосних

Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних. Спрощення в групах приголосних

Дзвінкі приголосні вимовляються завжди дзвінко в кінці складу та слова: сніг, репортаж, п’ятнадцять, слабкий, гриб, лід.

Глухі приголосні перед дзвінкими в середині слова піддаються впливу дзвінких: [воґзал], [фудбол], [молод ба], [коз ба].

Звуки дж, дз вимовляються як єдиний, злитий звук: дослідження, їжджу, ґудзик, дзига.

Проривний ґ слід вимовляти в українських і запозичених словах: ґава, ґанок, дзиґа, ґринджоли. Можна розрізняти на письмі та у вимові слова гніт — ґніт, грати — ґрати, гулі — ґулі.

У словах грецького походження треба вимовляти г: географія, гідра, логопед, педагогіка, генетика, логіка, гімназія, гімн. У запозиченнях з латинської та інших мов (крім грецької) г вживається на місці h, а ґ на місці g: гуманізм (humanus), Гегель (Hegel), Гюґо (Hugo), ґатунок (Gattung), ґума (gumma).

Шиплячі звуки в кінці слова і складу, а також перед голосними [и], [е], [а], [о], [у], крім подвоєних, вимовляються твердо: [тиша], [чорний], [дошч], [жити].

Збіг декількох приголосних утруднює вимову. Тому один із приголосних (переважно середній) випадає. Відбувається спрощення. Найчастіше спрощуються групи приголосних:

[ждн] — [жн]: тиждень — тижня;

[здн] — [зн]: проїзд — проїзний;

[стн] — [сн]: радість — радісний;

[стл] — [сл]: щастя — щасливий.

У деяких словах буква т зберігається. Ці слова становлять виняток: пестливий, кістлявий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний, хворостняк, шістнадцять.

Буква т зберігається також:

- у словах шістдесят, шістсот.

- у прикметниках, утворених за допомогою суфікса -н- від іменників іншомовного походження з кінцевими приголосними -ст: форпостний, контрастний, баластний, компостний;

- в іменниках жіночого роду однини в давальному і місцевому відмінках: невістці, хустці (хоча відповідний звук у вимові спрощується — не вимовляється).

У дієсловах, утворених за допомогою суфікса -ну-, у групах приголосних [скн], [зкн] випадає середній [к]: блиск — блиснути, тиск — тиснути, тріск — тріснути, брязк — брязнути, бризка — бризнути, писк — писнути.

Але буква к зберігається в словах: тоскно, випускний, пропускний, вискнути

Категорія: Рідна мова | Додав: DEN-SHP (15.08.2013)
Переглядів: 2501 | Теги: Рідна мова | Рейтинг: 0.0/0
Поділися матеріалом в соц. мережах
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Реклама
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Проверка тиц pr счетчик посещений Яндекс.Метрика
Copyright DEN-SHP © 2025
Безкоштовний конструктор сайтів - uCozЯндекс.Метрика