Словосполучення. Головне і
залежне слово у словосполученні
Синтаксис (від гр. sintaxis — упорядкування, складання) вивчає будову cловосполучень і речень. Синтаксис тісно пов’язаний з морфологією, бо в ньому слово
розглядається у взаємозв’язку з іншими словами в мовленні (частини мови стають
членами речення). Основними синтаксичними
одиницями мови є: словосполучення, речення і текст.
Словосполучення
— найменша одиниця синтаксису, утворена з двох
або більше слів на основі підрядного зв’язку (одне зі слів — головне, друге —
залежне). Словосполучення поділяються на прості (два повнозначних слова) і
складні (три й більше таких слів).
В основі простого
і складного словосполучення лежить головне слово. Залежно від того, якою
частиною мови воно виражене, словосполучення поділяються на:
- іменні, де головним словом є іменник, прикметник, числівник,
займенник: маленькі дерева,
чоловік у костюмі, два підручники;
- дієслівні, де головним словом є дієслово та його форми: вивчаючи
мову, спізнитися до школи, скласти іспит;
- прислівникові, де головним словом є прислівник: особливо
радісно,занадто весело.
Підрядний зв’язок
виражає граматичну залежність одного слова від іншого.
| 
