Другорядні члени речення:
додаток, означення, обставина
Другорядними
називаються члени речення, що пояснюють головні
або інші другорядні члени й синтаксично залежать від пояснювальних слів.
Другорядні члени речення поділяються на означення, додатки та обставини.
Означення
— другорядний член речення, що вказує на ознаку
предмета й відповідає на питання який? чий? котрий? скількох?: Візьми моє
маленьке я. Скоро народився і третій син. Узгоджені
означення узгоджуються з означуваним словом у роді, числі й відмінку: Батьківська
тепла і привітна хата давно, давно заждалася тебе. Неузгоджені
означення приєднуються до означуваного іменника керуванням (народ України)
або приляганням (прохання заспокоїтись).
Прикладка
— різновид означення, що виражається іменником,
узгодженим з означуваним іменником у відмінку й числі. Прикладка дає іншу,
паралельну назву означуваному: Слався й ти, могутня Дніпро-ріка. Всіх
владарка-ніч покорила.
Додаток
означає предмет, який є об’єктом дії. Відповідає
на питання непрямих відмінків. Додатки бувають прямими і непрямими.
Прямий додаток означає предмет, на який дія спрямована
безпосередньо; виражається формою знахідного відмінка без прийменника або
родового відмінка: Море било й гризло його як прибережну скелю. Непрямий
додаток означає об’єкт, який тільки певною мірою причетний до дії; виражається
непрямими відмінками: Ніч осіння на дощ та туман багата.
Обставина
— другорядний член речення, що характеризує дію
або ознаку з погляду їхньої якості, кількості, інтенсивності, місця, часу,
мети, причини. Обставини поділяються на такі групи:
- ступеня і
способу дії (як? у який спосіб?): Іван заговорив достойно та урочисто.
- місця (де?
куди? звідки?): Здалеку повіяло вогкістю, недалеко була мета.
- часу (коли? відколи? доки?): Другого дня рано небо
було синє надзвичайно, садок був веселий, барвінок усміхався.
- причини (чому?
через що? з якої причини?): Тарас аж крякнув з досади, спересердя.
- мети (для чого?
з якою метою?): Роман наготувався стрибнути на допомогу.
- умови (за якої
умови?): Отак жив Чіпка, виростав у голоді та холоді, у злиднях та
недостачах;
- допусту (не зважаючи на що?): Незважаючи на
малесенький вітерець, парило і робилося душно.
| 
