Обробка [1]  - дія, спрямована на зміну властивостей предмета праці (заготовки) при виконанні технологічного процесу.

Примітка. До властивостей оброблюваного предмета праці або його поверхонь відносяться розміри, форма, твердість, шорсткість і ін.

Заготовка  (рис. 1) - предмет праці, з якого зміною форми, розмірів, властивостей поверхні і (або) матеріалу виготовляють деталь.

У залежності від виду застосовуваної енергії для впливу на заготовку вона може бути механічною, термічною, хімічною, електричною й ін. Механічна обробка  - обробка тиском або різанням. Обробка різанням (cutting) - обробка, що полягає в утворенні нових поверхонь відділенням поверхневих шарів матеріалу з утворенням стружки.

Стружка ) - деформований і відділений у результаті обробки різанням поверхневий шар матеріалу заготовки (рис. 1).

Обробка різанням характеризується вилученням із заготовки припуску, тобто шару матеріалу, що знімається різальним інструментом, з метою досягнення заданих властивостей обробленої поверхні. До властивостей обробленої поверхні крім форми і розмірів відносяться: її точність, шорсткість, фізико-хіміко-механічний стан, наприклад, твердість і т.п.

Примітка. Частина припуску, що знімається з заготовки при виконанні технологічної операції за один прохід інструменту, називається глибиною різання t. 

 Лезова обробка - обробка різанням, здійснювана лезовим інструментом. До неї відносяться: точіння - обточування, розточування, підрізання, відрізання й ін.; стругання, довбання, зубостругання, зубодовбання; осьова обробка - свердління, розсвердлювання, зенкування, розвертання й ін.; фрезерування - периферійне  (циліндричне), торцеве, зубофрезерування й ін.; протягання (внутрішнє і зовнішнє), шевінгування та ін.

Точіння - лезова обробка з обертальним головним рухом різання і можливістю зміни радіуса його траєкторії. Наприклад, обточування  – точіння зовнішньої поверхні з рухом подачі уздовж утворюючої лінії обробленої поверхні (рис.2,а).

Примітки. Утворююча лінія – пряма або крива лінія, яка при своєму русі по деякій лінії створює поверхню.

РІЗАЛЬНИЙ ІНСТРУМЕНТ І ЙОГО ЗАГАЛЬНІ КОСТРУКТИВНІ ЕЛЕМЕНТИ. ВИДИ ІНСТРУМЕНТІВ  [4]

Різальний інструмент  – інструмент для обробки різанням. Різальний інструмент складається з корпусу, кріпильної і робочої частин.

Корпус різального інструменту – частина різального інструменту, яка несе на собі всі його елементи.

Кріпильна частина різального інструменту– частина різального інструменту, яка призначена для його установки і (або) кріплення в технологічному устаткуванні або пристосуванні.

Робоча частина різального інструменту – частина різального інструменту, яка утримує леза і вигладжувателі (при їхній наявності).

Лезо інструмента   – клинчастий елемент різального інструменту, для проникнення в матеріал заготовки і відділення стружки (рис.1).

Різець (рис. 7,а) - однолезовий інструмент для обробки з поступальним або обертальним головним рухом різання і можливістю руху подачі в будь-якому напрямку. Деякі різці, наприклад, відрізний (див. рис.5,г), призначаються для обробки з рухом подачі в одному напрямку, однак не виключають можливості руху подачі, наприклад, переривчастої в іншому напрямку.

Головний рух різання D_r (головний рух)  - прямолінійний поступальний або обертальний рух заготовки або різального інструменту що відбувається з найбільшою швидкістю в процесі різання.

Примітка. Головний рух різання може входити до складу складного формотворного руху, наприклад при точінні різі, хонінгуванні, суперфінішуванні (див. рис. 6, б,в).

Швидкість головного руху різання v  - швидкість розглянутої точки різальної кромки або заготовки в головному русі.

Рух подачі D_s  - прямолінійний або обертальний рух різального інструменту або заготовки, швидкість якого менше швидкості головного руху різання, призначений для того, щоб розповсюдити відділення зрізуваного шару матеріалу на всю оброблювану поверхню.

Рух подачі може бути безперервним (точіння, свердління й ін.) або переривчастим. Переривчастий рух подачі може відбуватися в перервах процесу різання, наприклад, при струганні. У залежності від напрямку руху розрізняють наступні рухи подачі: подовжнє (рис.2, а,б) або поперечне (рис.2,в,г). Можна здійснювати одночасний рух подачі в подовжньому і поперечному напрямку. Наприклад, при такому комбінованому русі можна сформувати при точінні конічну або фасонну поверхні (див. рис.28,а).

Швидкість руху подачі v_s - швидкість розглянутої точки різальної кромки або заготовки в русі подачі.

Подача S  - відношення відстані, пройденої розглянутою точкою різальної кромки або заготовки уздовж траєкторії цієї точки в русі подачі, до відповідного числа циклів або визначених часток циклу іншого руху під час різання.

Розрізняють подачі:

-  подача на оберт S_o (S) (мм/об)  - подача, що відповідає одному обертові заготовки або інструменту (рис. 10,а);

-  подача на зуб S_z (мм/зуб)  - подача, яка відповідає поворотові інструменту або заготовки на один кутовий крок d_ф зубів різального інструменту, наприклад, фрези (рис. 10,б). При цьому S_о= S_z×z, де  z -число зубів різального інструменту;

- подача на хід S_Х (мм/хід) - подача, що відповідає одному ходу інструменту або заготовки. Наприклад, при шліфуванні подачу в поперечному напрямку D_s (див. рис. 6,а) можна здійснювати як на хід, так і на подвійний хід іншого (подовжнього) руху подачі D_s;

-  подача на подвійний хід S_2Х (мм/подв. хід) - подача, що відповідає одному подвійному ходові заготовки або інструменту. Подачу на хід або подвійний хід приймають при струганні (рис. 10,в), довбанні і деяких інших видах обробки.

Поверхня різання R  - поверхня на заготівці, утворена різальною кромкою у результуючому русі. Наприклад, при точінні з подовжньою подачею та свердлінні - гвинтова поверхня 

Оброблювана поверхня [1]- поверхня, що підлягає впливові в процесі обробки, тобто поверхня, що частково або цілком видаляється з заготовки (рис.9).

Оброблена поверхня - це поверхня, утворена після впливу в процесі обробки, тобто поверхня, утворена на заготівці в результаті обробки після зняття стружки

Режим різання - сукупність значень швидкості різання v (при обертальному головному русі різання додатково - частоти обертання заготовки або інструменту n, об/хв), подачі S (точіння, свердління та ін.) або швидкості руху подачі v_s (фрезерування) і глибини різання t.

Примітки.

1. При обертальному головному русі різання швидкість різання можна підрахувати по формулі , м/хв.

2. Швидкість руху подачі при обертальному головному русі різання v_s = S×n (мм/хв.), де S = S_о (мм/об). При фрезеруванні v_s = S_о×n= S_z × z×n, де S_z – подача на зуб (мм/зуб),  z – число зубів фрези. У технічній літературі швидкість руху подачі часто називають хвилинною подачею і позначають S_хв.

Задня поверхня A_a - поверхня інструмента, що контактує в процесі різання з поверхнями заготовки.

Різальна кромка K - кромка леза інструмента, утворена перетинанням передньої і задньої поверхонь леза.

Головна різальна кромка К (різальна кромка) - частина різальної кромки, яка формує більшу сторону перетину зрізуваного шару (див. рис. 1).

Допоміжна різальна кромка К' - частина різальної кромки, яка формує меншу сторону перетину зрізуваного шару (див. рис. 1).

Головна задня поверхня A_a (задня поверхня) - задня поверхня леза інструменту, що примикає до головної різальної кромки.

Примітка. Головна задня поверхня A_a контактує в процесі різання з поверхнею різання R_r.

Допоміжна задня поверхня  - задня поверхня леза інструменту, що примикає до допоміжної різальної кромки.