Періодична система хімічних елементів у світлі теорії будови атома
1 березня
1869 року Дмитро Іванович Менделєєв відкрив закон, який назвав періодичним.
Сучасне формулювання періодичного закону Менделєєва будується на будові атомів
елементів і звучить так: «Властивості елементів, простих і складних речовин,
утворених ними, знаходяться в періодичній залежності від величини заряду ядер
їх атомів».
Періодична
система хімічних елементів є графічним відображенням періодичного закону. Вона
складається з семи періодів і восьми груп.
Період - це горизонтальний ряд
хімічних елементів, розташованих у порядку збільшення заряду ядра атома. Кожний
період починається лужним металом і закінчується інертним газом. Періоди
бувають великі та малі. Це залежить від кількості елементів у періоді. Якщо
період містить два або вісім елементів, то він є малим. До малих належать
перший, другий і третій періоди. Четвертий, п’ятий, шостий і сьомий періоди є
великими, тому що містять по 18 або 32 електрони. Сьомий період також вважається
ще не закінченим. Усі великі періоди складаються з двох рядів.
Група - це вертикальний
стовпчик хімічних елементів. Вона об’єднує елементи, які схожі за будовою
атомів і властивостями. кожна група поділяється на дві підгрупи: головну і
побічну. Головна підгрупа складається з елементів і малих і
великих періодів. Побічна - тільки з елементів великих періодів.
Головна підгрупа сьомої групи - це підгрупа галогенів: Флуор, Хлор (типові
елементи) та їхні аналоги - Бром, Іод, Астат, і побічної підгрупи - Манган,
Техницій, Реній. Елементи головної підгрупи - активні неметали, а елементи
побічної підгрупи - метали.
Структура
періодичної системи хімічних елементів тісно пов’язана з будовою атома.
Нагадаємо: атом складається з позитивно зарядженого ядра, навколо якого
рухаються електрони. Електрон - це елементарна частинка, яка має заряд «мінус
одиниця», а маса його умовно дорівнює нулю. Позитивний заряд ядра
нейтралізується сумарним негативним зарядом електронів. Тому в цілому атом
електронейтральний.
Ядро атома
складається з протонів і нейтронів.
Протон
- це
елементарна частинка, заряд якої «плюс один» і маса теж умовно дорівнює
одиниці.
Нейтрон - це елементарна
частинка з нульовим зарядом. Отже, заряд ядра атома визначається сумарною
кількістю протонів у ядрі і називається протонним числом. А
загальне число протонів і нейтронів називають нуклонним числом.
Електрони
навколо ядра атома розміщуються шарами, які називають електронними шарами.
На кількість електронних шарів у атомі вказує номер періоду, в якому
знаходиться елемент. Наприклад, в атомах елементів третього періоду три
електронних шари, а в атомах елементів шостого періоду - шість.
Номер
групи
теж пов’язаний із будовою атомів. Він вказує на число валентних електронів у
атомах елементів головних підгруп. Валентними називають
електрони, які беруть участь у хімічній взаємодії. В елементів побічних підгруп
число валентних електронів також дорівнює номеру групи, але розміщуються вони
як на зовнішньому, так і на передостанньому електронному шарі.
Властивості
хімічних елементів та їх сполук повторююється періодично, тому що періодично
повторюється будова зовнішнього електронного шару атома елемента.
У періодах
зліва направо збільшується заряд ядра атомів елементів і число електронів на
останньому електронному шарі. Тому металічні властивості елементів спадають, а
неметалічні - посилюються.
У підгрупах
зверху вниз зростає атомний радіус елементів, тобто кількість електронних
шарів. Тому в підгрупах зверху вниз металічні властивості елементів
посилюються, а неметалічні - послаблюються.
|