Стан культури в україні у 30-ті роки
30-ті роки. Сталінська диктатура й політика українського
керівництва (Косіора, Постишева та ін.) – спрямовані на боротьбу з українським
націоналізмом і українською культурою.
30-ті роки.
Більшість населення навчилося читати й писати; з 1934 р. встановилося
три типи шкіл - початкова (4 роки), неповна середня (7) та
середня (10). Створення мережі інтернатів для дітей-сиріт
(А. С. Макаренко).
Недоліки в галузі
освіти 1930х рр.: засилля політичних предметів; виробничий ухил за рахунок
загальноосвітніх дисциплін; невисока зарплата вчителів; брак учителів, особливо
в селах; з 1932 - 1933 рр. різко зменшилася кількість учнів
(колективізація, виселення, голод, міграція до міст).
30-ті роки. Боротьба
з українською мовою і культурою під прапором боротьби з українським
націоналізмом: заява в 1935 р. П. Постишева про те, що всі комуністи
України «деукраїнізувалися»; скорочення частки української мови й заміна її
російською (газет з 90 % до 70 %, усе більше кінофільмів та радіомовлення –
російською тощо); переведення національних шкіл на російську мову викладання.
30-ті роки.
Створення в 1934 р. єдиної Спілки письменників, матеріальні блага - для
вузького кола її членів, повне знищення інших організацій, нерідко з усіма
членами.
Літературні
напряки
Існування різних
шкіл і методів художньої літератури: революційно-романтичного (П. Тичина,
В. Сосюра, М. Бажан та ін.); неокласичного (М. Зеров,
М. Драй-Хмара, П. Филипович); футуристичного (М. Семенко,
Г. Шкурупій); памфлети та утопії М. Хвильового; сатира та гумор
О. Вишні.
30-ті роки.
Панівне становище методу так званого соцреалізму, переслідування інших методів
літератури й мистецтва, вихваляння творів історико-революційної тематики, де
відображалися партійний курс і трудові подвиги радянського народу. Держконтроль
і сувора цензура над видавництвами й публікацією книг. Період переслідування
інтелігенції як джерела вільнодумства й самостійності, що суперечать умовам
тоталітарної держави (самий термін «інтелігенція» асоціювався з поняттям
«гнила»). Репресії набувають масового характеру: їхніми жертвами стали десятки
тисяч представників «розстріляного відродження».
Отже, з початку
століття до кінця 20х рр. - період розквіту української культури
(незважаючи на певні обмеження та переслідування). 30-ті рр. - період переслідування інтелігенції
як джерела вільнодумства; поступова деукраїнізація.
|