Проголошення Української Народної Республіки

Жовтневий переворот 1917 р. різко змінив ситуацію. ЦР засудила повстання в Петрограді й визнала неприпустимим перехід влади до рук Рад. 7 листопада 1917 р. був опублікований III Універсал, у якому Україна в межах 9 українських губерній проголошувалася Народною Республікою (УНР) у складі «Федерації рівних і вільних народів». Згідно з III Універсалом передбачалися: ліквідація поміщицької власності на землю, яка повинна була перейти до рук селян без викупу; запровадження 8­-годинного робочого дня; встановлення державного контролю над виробництвом; заходи для зміцнення й поширення місцевого самоврядування; скасування страти; забезпечення демократичних прав і свобод: слова, преси, віросповідання, зборів, спілок, страйків, недоторканність особи, житла; право застосування національних мов, надання всім народностям національно-персональної автономії; 27 грудня 1917 р. - вибори до Українських Установчих зборів.

У листопаді–грудні 1917 р. різко загострилася боротьба за владу в Україні. На виборах до Установчих зборів українські партії одержали до 70 % голосів, більшовики - всього близько 10 %. Багато Рад підтри­мували ЦР. Керівництво її не визнавало Раднарком на чолі з В. Леніним, закрило кордон з Радянською Росією, припинило вивіз хліба, не пропускало на Дон через територію України військові з’єднання Червоної Армії, щоб уникнути там масового кровопролиття.

У цих умовах, за кілька днів до поразки, ЦР прийняла рішення про радикальну земельну реформу, а 11 (24) січня 1918 р. опублікувала свій IV Універсал про повну незалежність Української Народної Республіки та розрив усіх зв’язків з більшовицькою Росією.

Запізнілість цих заходів, а також відсутність серйозних збройних сил і дієздатного адміністративного апарату, молодість і недосвідче-ність керівників ЦР і Генерального секретаріату призвели до поразки Центральної Ради й проголошеної нею УНР.