Громадянсько-політичне життя

Адміністративний устрій України

На початку 30­х рр.: територія України — 45 тис. км², населення — близько 26 млн. чоловік. Столиця — Харків, з 1934 р. — Київ. У 1932 р. запроваджено обласний адміністративно-територіальний поділ (7 областей, з 1939 р. — 15). Зміни в соціально-класовій структурі суспільства під впливом індустріалізації, колективізації: бурхливе зростання міського населення (наприкінці 30­х рр. кожний третій житель був городянином) і збільшення кількості українців у його складі (з 32 % до 58 % за десятиліття); зростання робітничого класу до 4,5 млн. чоловік (тобто у 2,6 рази з 1928 до 1940 рр.); скорочення кількості селянства в зв’язку з відпливом у міста, наслідками голоду 1932 - 1933 рр. і репресій; виникнення колгоспного селянства; збільшення до 2 млн. чоловік кількості службовців (у 3,6 рази з 1928 до 1940 рр.); понад 1/4 цієї верстви складала інтелігенція.

Зникли категорії приватних торговців, власників підприємств. Сформувався новий панівний клас - номенклатурна верхівка партійно-державного та господарського апарату, забезпечена всіма матеріальними благами й усілякими привілеями.

Масовий терор

Свого апогею досяг у другій половині 30-х рр., ставши логічним продовженням репресій 20-х - початку 30-х рр. В Україні набув особливо страшних розмірів (прагнення Сталіна знищити рух за самоствердження української нації й не допустити опозиції режиму). Жертвами терору стали майже половина складу КП(б)У та переважна більшість членів ЦК і Політбюро ЦК КП(б)У (Е. Квірінг, С. Косіор та ін.), члени українського уряду (Ю. Коцюбинський, X. Раковський, В. Затонський, В. Чубар та ін.), військові кадри (І. Якір, І. Дубовий, І. Дедько та ін.), діячі науки й культури (М. Яворський, Л. Курбас, М. Куліш та багато ін.), служителі ліквідованих на території УРСР уніат-ської церкви та УАПЦ, представники всіх верств населення (так, на-приклад, були знищені кількасот кобзарів та лірників, оголошених агентами українського буржуазного націоналізму).

Наслідки репресій

Величезні демографічні втрати, знищення значної частини української інтелігенції, культурний занепад, посилення на-ціонального нігілізму (падіння престижу всього українського, насамперед мови, зневага до культури власного народу), деформація моральних та суспільних відносин (насадження атмосфери страху, заохочення доносів, соціальна незахищеність людини), як остаточний підсумок - посилення економічної й політичної залежності України від центру. Найбільш сильний удар був нанесений по інтелігенції та селянству. Шляхом репресій в Україні утвердився сталінський тоталітарний режим.