Економічне і соціальне життя в роки непу

Основні зміни за часів НЕПу. У сільському господарстві:

- заміна продрозкладки продподатком;

- податок, що вводився, був відомий селя­ нину ще до посівної, через що він був зацікавлений зробити більше й продати надлишки на ринку;

- ліквідовувалася кругова порука, і кожний селянин розплачувався самостійно;

- розмір податку в порівнянні з продрозкладкою був знижений приблизно вдвічі;

- встановлювався прогресивний податок (максимум для заможних селян).

У результаті: у сільскому господарстві НЕП, з одного боку, економіч-но стимулював розвиток виробництва, з іншого боку - суворо дотримувався класової ознаки.

У промисловості:

- продаж у приватні руки дрібної й частини середньої промисловості, що дало державі кошти й підняло продуктивність праці на цих підприємствах;

- об’єднання великих підприємств у трести й переведення їх на госпрозрахунок;

- створення єдиного центру планування - Держплану, що дозволяло регулювати витрати, прибутки й ресурси держави;

- перехід від зрівнялівки до відрядної зарплатні робітників (за результатами праці);

- скасування загальної трудової повинності й перехід до добровільного залучення робочої сили;

- залучення іноземного капіталу у формі концесій (здачі в оренду підприємств, землі і т. п.), змішаних акціонерних товариств та інших форм.

У галузі торгівлі: перехід до вільної купівлі­продажу на ринку; крім місцевих базарів були організовані великі ярмарки; у великих містах відкрилися торговельні біржі, що здійснювали оптові угоди та операції із цінними паперами.

У галузі фінансів: випуск червінця (дорівнював десяти царським золотим карбован­цям і був в обігу поряд зі старими знеціненими радянськими знаками). Конвертованість червінця забезпечувалася завдяки: постійному зростанню продуктивних сил при НЕПі; емісії лише старих радянських знаків, тоді як кількість червінців відповідала золотому й валютному запасам і кількості легкореалізованих товарів; системі постійного поповнення держбюджету (запровадження 86 видів податків; платні за комунальні, поштові, транспортні та інші послуги; регулярних держпозик тощо).

Підсумки і значення НЕПу. При НЕПі були досягнуті найвищі темпи розвитку країни за всі роки Радянської влади; у найкоротший термін відновлено господарство країни; виріс життєвий рівень населення; для нашої держави сьогодні НЕП дає деякий досвід запровадження ринкових відносин і вміння в найкоротший термін виводити країну з економічної кризи.

Причини згортання НЕПу. НЕП не міг бути довговічним, тому що базувався на двох несумісних основах: в економіці - ринкові відносини; в політиці - адміністративно-командна система (компартія й підвладні їй Ради, профспілки, комсомол, караль­ні органи), що звикла не політику підкоряти економіці, а економіку своїм політичним цілям (див. розділи, присвячені індустріалізації, колективізації). Оскільки ринкові структури не мали своїх політичних партій - переможцем могла вийти лише радянська система. Керівництво країни ніколи не приховувало, що «з Росії НЕПівської буде Росія соціалістична», а НЕП є тимчасовим вимушеним відступом. НЕП заважав планам лідерів РКП(б) щодо встановлення однопартійної диктатури. На початку 1928 р. НЕП було згорнуто й замінено сталінським тоталітарним режимом (перші кроки: примусове вилучення хліба в селян, закриття ринків і арешти за приватну торгівлю, запровадження карткової системи).