Тема № 1 Електромагнітна індукція

Явище електромагнітної індукції

Відкриття явища електромагнітної індукції належить до тих, які відіграли важливу роль для прогресу людства. Так само, як Ерстед, видатний англійський фізик Майкл Фарадей вірив, що між силами природи повинен існувати зв'язок. Знаючи про досліди Ампера, який показав, що електричні явища породжують магнітні, Фарадей прийшов до висновку, що повинно існувати й обернене явище. У 1821 році вчений залишає в своєму щоденнику запис: «Перетворити магнетизм в електрику». 10 років потрібно було вченому для того, щоб досягти успіху. Фарадей експериментально довів, що в нерухомому провіднику, розташованому в магнітному полі, виникає електричний струм, коли магнітне поле змінюється.

Явище електромагнітної індукції полягає у виникненні електричного струму в замкнутому електропровідному контурі при зміні магнітного потоку через площу цього контуру. Такий електричний струм називають індукційним.

Магнітним потоком через поверхню називають величину, яка дорівнює добутку модуля вектора магнітної індукції на площу контура та косинус кута між векторами магнітної індукції й нормаллю до площини контуру. Магнітний потік позначається літерою Ф. У Системі Інтернаціональній магнітний потік вимірюється в веберах. Магнітний потік в 1 вебер утворюється однорідним магнітним полем з індукцією одна тесла через поверхню площею один метр квадратний, розташовану перпендикулярно вектору магнітної індукції.

Для того щоб знайти магнітний потік, необхідно модуль вектора магнітної індукції помножити на площу контуру і на косинус кута між векторами магнітної індукції й нормаллю до площини контуру.