Сучасні погляди на проблему еволюції

Послідовники Ч. Дарвіна значно розширили його вчення. Ця завершена система еволюційних поглядів дістала назву класичного дарвінізму. Унаслідок недостатньої інформації про матеріальну основу спадковості, неконкретності понять «боротьба за існування», «природний добір», «вид» і «популяція» класичний дарвінізм на початку XX сторіччя пережив глибоку кризу. Вона вплинула на розвиток інших еволюційних гіпотез, частина з яких становить основу сучасних поглядів на закономірності історичного розвитку живої матерії. Синтетичну гіпотезу еволюції створено у 20–50-х рр.XX сторіччя. Вона є комплексом уявлень про еволюційний процес, що ґрунтується на поєднанні знань про мутації як єдине джерело спадкової мінливості, популяцію як основну одиницю еволюції та дарвінівських уявлень про боротьбу за існування та природний добір.

Основні її положення такі:

1. Єдиним джерелом мінливості є мутації.

2. Усі еволюційні перетворення відбуваються в популяціях, які є елементарною одиницею еволюції.

3. Елементарним фактором еволюції є хвилі життя, ізоляція, дрейф генів.

4. Існує три види еволюційного процесу: мікроеволюція, видоутворення та макроеволюція.

5. Рушійною силою еволюції є природний добір, який діє на сукупність фенотипів популяції.

6. Природний добір буває стабілізуючим, рушійним та розривним.

Стабілізуючий добір спрямований на підтримку в популяціях середньої раніше сформованої ознаки. Із покоління в покоління відтинаються крайні форми, а закріплюються організми з певною нормою реакції.

Рушійний добір призводить до усунення особин зі старою нормою реакції і формування популяції особин з новими ознаками, відбувається в умовах середовища, що поволі змінюється.

Дизруптивний (розриваючий) добір проявляється у знищенні особин із середньою нормою реакції та збереженні крайніх відхилень від неї. Він спрямований проти середніх і проміжних форм в разі дуже різких змін місця існування.

7. Будь-яка систематична група організмів може або процвітати (біологічний прогрес), або вимирати (біологічний регрес).

8. Біологічний прогрес досягається завдяки змінам у будові організмів, ароморфозам, ідіоадаптації чи загальній дегенерації.

Основоположниками синтетичної гіпотези еволюції були видатні вчені з різних країн світу.

Мікроеволюція — сукупність еволюційних процесів, які відбуваються на рівні популяцій. Мікроеволюція закінчується утворенням нових видів.