Основні поняття генетики. Методи генетичних досліджень

Генетика — наука про закономірності спадковості та мінливості організмів.

Спадковість — це властивість живих організмів передавати свої ознаки й особливості онтогенезу нащадкам, забезпечуючи спадко­ємність поколінь. Матеріальною основою спадковості є статеві клітини — гамети. Під час нестатевого розмноження такими клітинами є соматичні. Клітини несуть тільки структурні задатки можливих ознак — гени.

Мінливість — здатність живих організмів набувати нових ознак та інших станів у процесі індивідуального розвитку.

Ген — ділянка молекули ДНК, яка визначає спадкові ознаки організмів. Ген — одиниця спадковості, що є одиницею виміру біологічного явища.

Алельні гени (алелі) — це гени, що перебувають у різних станах, але займають одне й те саме місце (локус) у хромосомах однієї пари (гомологічних хромосомах) та визначають різний стан певної ознаки (чорні та блакитні очі; високий чи низький зріст, гладенька чи зморшкувата оболонка плоду тощо). Алелі позначаються літерами латинського алфавіту (A і a, B і b, C і c…).

Домінантна ознака — алель (ген), яка в присутності іншої завжди проявиться у формі кодованого нею стану ознаки. Позначається великими літерами (A, B, C).

Рецесивна ознака — та, що пригнічується, проявляється тільки в гомозиготному стані. Рецесивний ген позначається малою літерою (a, b, c).

Генотип — сукупність усіх спадкових ознак — генів організму, отриманих від батьків. Реалізація ознак в організмі проходить за схемою: ген → білок → ознака.

Фенотип — сукупність внутрішніх і зовнішніх ознак, що реалізуються в організмі при взаємодії генотипу із середовищем.

Гомозигота — зигота (організм), що має однакові алелі одного гена в гомологічних хромосомах (AA, aa).

Гетерозигота — зигота (організм), що має різні алелі одного гена в гомологічних хромосомах (Aa), тобто має альтернативні ознаки.

Чисті лінії — це генотипно однорідні нащадки однієї особини, гомозиготні за більшістю генів й одержані в результаті самозапилення.