1. Предмет і завдання органічної хімії. Основні положення теорії хімічної будови органічних сполук О.М.Бутлерова.
2. Класифікація органічних сполук. Основні класи органічних сполук.
3. Характеристика зв’язків в органічних сполуках. Типи розриву зв’язків та хімічних реагентів.
4. Алкани. Гомологічний ряд метану. Ізомерія та номенклатура алканів.
5. Будова молекули метану. sp3-Гібридизація атома вуглецю. Просторова будова молекул алканів на прикладі етану, бутану.
6. Фізичні властивості алканів. Методи добування алканів.
7. Медико-біологічне значення алканів, застосування у фармації, медицині.
8. Хімічні властивості алканів (реакції галогенування, нітрування, окислення). Механізм реакцій радикального заміщення.
9. Алкени. Гомологічний ряд алкенів, ізомерія, номенклатура.
10. Методи отримання алкенів.
11. Будова алкенів. Електронні уявлення про подвійний зв’язок (sp2-гібридизація).
12. Хімічні властивості алкенів. Реакції відновлення, окислення, приєднання.
13. Алкени. Правило Марковникова. Механізм реакції електрофільного приєднання.
14. Алкадієни: супряжені дієни. Електронна будова, особливості їх властивостей. Полімеризація бутадієну-1,3 та ізопрену. Застосування.
15. Алкіни. Гомологічний ряд, ізомерія, номенклатура, добування.
16. Будова алкінів. Електронні уявлення про потрійний зв’язок (sp-гібридизація). Фізичні властивості алкінів.
17. Хімічні властивості алкінів. Реакції приєднання, окиснення, заміщення. Реакція Кучерова.
18. Циклоалкани: електронна будова, ізомерія, номенклатура, властивості, застосу¬вання циклопропану, циклопентану циклогексану.
19. Електронна будова бензолу. Ароматичні властивості. Ароматичність. Правило Хюккеля.
20. Гомологічний ряд аренів. Ізомерія, номенклатура, добування, застосування.
21. Хімічні властивості аренів (галогенування, нітрування, сульфування, алкілування, ацилювання).
22. Вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на реакційну здатність бензольного ядра і орієтацію заміщення.
23. Галогенопохідні вуглеводнів: будова, класифікація, ізомерія, номенклатура.
24. Методи отримання галогенпохідних.
25. Застосування хлоретану, хлороформу, йодоформу, фторотану.
26. Хімічні властивості галогенопохідних. Реакції нуклеофільного заміщення (дія лугів, аміаку, амінів, алкоголятів, ціанідів). Реакція Вюрца.
27. Хімічні властивості галогенопохідних. Реакції відщеплення (елімінування).
28. Спирти: будова, класифікація, гомологічний ряд, ізомерія, номенклатура.
29. Фізичні властивості спиртів. Водневий зв’язок, його вплив на фізичні властивості спиртів.
30. Метанол, етанол, їх вплив на організм, використання спиртів у медицині, фармації.
31. Методи отримання спиртів.
32. Реакції окислення первинних, вторинних і третинних спиртів.
33. Хімічні властивості спиртів: утворення алкоголятів, галогенопохідних.
34. Хімічні властивості спиртів: утворення простих ефірів (етерів) і складних ефірів (естерів) з мінеральними та органічними кислотами. Реакції дегідратації (елімінування) спиртів.
35. Багатоатомні спирти: етиленгліколь і гліцерин. Будова , властивості, застосування.
36. Порівняльна характеристика властивостей одно- і багатоатомних спиртів.
37. Феноли: класифікація, електронна будова фенолу, фізичні властивості, добування.
38. Властивості фенолів, пов’язані з наявністю фенольного гідроксилу: утворення феноксидів, простих і складних ефірів.
39. Кислотні властивості фенолів. Порівняння кислотних властивостей фенолів із спиртами.
40. Властивості фенолів, пов’язані з наявністю бензольного ядра: галогенування, нітрування, сульфування.
41. Дво- і триатомні феноли, Окислення фенолів. Застосування фенолів та їх похідних в медицині, фармації.
42. Прості ефіри: будова, добування, властивості. Діетиловий ефір. Застосування.
43. Альдегіди: електронна будова карбонільної групи, гомологічний ряд, ізомерія, номенклатура.
44. Альдегіди: добування, фізичні та хімічні властивості (реакції відновлення, окислення, заміщення в радикалі).
45. Реакції нуклеофільного приєднання в альдегідах (приєднання води, спирту, синильної кислоти, гідросульфату, амінів, гідроксиламіну, гідразину).
46. Кетони: електронна будова карбонільної групи, гомологічний ряд, ізомерія, номенклатура.
47. Кетони: добування, фізичні та хімічні властивості (реакції відновлення, окислення, заміщення в радикалі).
48. Реакції нуклеофільного приєднання в кетонах (приєднання води, спирту, синильної кислоти, гідросульфату, амінів, гідроксиламіну, гідразину).
49. Реакції полімеризації, альдольної конденсації та дисмутації альдегідів.
50. Формальдегід, хлоральгідрат, їх використання у фармації.
51. Одноосновні карбонові кислоти: гомологічний ряд, ізомерія, номенклатура.
52. Фізичні властивості карбонових кислот. Будова карбоксильної групи.
53. Кислотні властивості одноосновних карбонових кислот. Вплив замісників у радикалі на кислотність карбонових кислот.
54. Реакції нуклеофільного заміщення, характерні для одноосновних карбонових кислот (дія спиртів, аміаку, РСl5, хлорангідридів).
55. Аліфатичні монокарбонові кислоти: реакції заміщення в боковому ланцюгу.
56. Особливості будови та властивості мурашиної кислоти.
57. Оцтова кислота. Будова, властивості, методи отримання. Застосування.
58. Ненасичені одноосновні кислоти (акрилова кислота): отримання, властивості
59. Ароматичні кислоти: будова, властивості.
60. Застосування бензойної кислоти та її похідних у фармації.
61. Двоосновні карбонові кислоти: щавлева, малонова, янтарна, глутарова. Будова, властивості (відношення до нагрівання), застосування.
62. Двоосновні ненасичені кислоти: малеїнова та фумарова, будова, властивості.
63. Складні ефіри карбонових кислот. Будова, властивості, застосування.
64. Складні ефіри мінеральних кислот. Будова, властивості, застосування.
65. Аміди кислот. Будова, властивості, застосування.
66. Будова сечовини. Хімічні властивості (дія азотної та азотистої кислот, дія гіпоброміту, гідроліз, утворення біурету).
67. Застосування сечовини та її похідних.
68. Аміни. Класифікація, ізомерія, номенклатура.
69. Методи отримання аліфатичних амінів.
70. Методи отримання ароматичних амінів.
71. Аміни аліфатичного ряду: будова, основність, властивості (дія кислот, алкілування, ацилювання, дія азотистої кислоти).
72. Аміни ароматичного ряду: будова, основність, властивості (дія кислот, алкілування, ацилювання, дія азотистої кислоти).
73. Застосування амінів ароматичного та аліфатичного ряду у фармації.
74. Реакції ароматичних амінів за рахунок бензольного ядра (бромування, нітрування, сульфування). Стрептоцид, сульфаніламідні препарати, їх значення в медицині, фармації.
75. Азо- і діазосполуки. Реакція діазотування. Будова солей діазонію.
76. Реакції діазосполук з виділенням азоту (утворення фенолів, ароматичних галогенопохідних, нітрилів, нітросполук).
77. Реакція азосполучення солей діазонію з фенолами та амінами.
78. Хромофори. Ауксохроми. Азобарвники.
79. Гідроксикислоти. Класифікація, номенклатура, ізомерія.
80. Способи добування гідроксикислот.
81. Хімічні властивості гідроксикислот. Реакції карбоксильної групи
82. Хімічні властивості гідроксикислот. Реакції спиртової групи.
83. Специфічні властивості гідроксикислот. Відношення до нагрівання -, -,  -гідроксикислот.
84. Молочна кислота: будова, властивості, застосування. Препарати молочної кислоти у фармації.
85. Багатоосновні гідроксикислоти: яблучна, винна, лимонна кислоти. Будова, властивості, застосування.
86. Фармацевтичні препарати винної та лимонної кислот.
87. Просторова будова органічних молекул. Стереоізомерія. Асиметричний атом вуглецю. Енантіомери. Діастереомери. Рацемати.
88. Оксокислоти: піровиноградна, ацетооцтова кислоти. Будова, властивості, значення.
89. Фенолокислоти: будова, добування та властивості саліцилової кислоти.
90. Хімічні властивості саліцилової кислоти. Реакції за рахунок карбоксильної групи, фенольного гідроксилу та бензольного ядра.
91. Фармацевтичні препарати, похідні саліцилової кислоти: натрію саліцилат, метилсаліцилат, фенілсаліцилат, ацетилсаліцилова кислота, ПАСК, їх застосування.
92. Амінокислоти: класифікація, будова, номенклатура,
93. Методи отримання амінокислот.
94. Амфотерні властивості амінокислот. Реакції за рахунок карбоксильної групи та аміногрупи. Утворення пептидів.
95. Відношення  -, -,  -амінокислот до нагрівання. Окремі представники амінокислот, їх застосування.
96. Вуглеводи. Значення. Моносахариди. Класифікація. Стереоізомерія. Д- і L-енантіомери. Приклади.
97. Таутомерія моносахаридів. Піранозні та фуранозні форми моносахаридів.
98. Властивості моносахаридів (відновлення, окислення, реакції напівацетального гідроксилу та спиртових груп). Перетворення моносахаридів під впливом лугів.
99. Окремі представники моносахаридів. Пентози: ксилоза, рибоза, дезоксирибоза.
100. Гексози: глюкоза, галактоза, фруктоза. Застосування фармацевтичних препаратів моносахаридів.
101. Дисахариди: мальтоза, лактоза, сахароза. Будова, властивості, значення.
102. Полісахариди: крохмаль, глікоген, целюлоза. Будова, властивості, значення.
103. Гетероциклічні сполуки. Класифікація, значення, ароматичний характер.
104. Електронна будова атому азоту (пірольного та піридинового) і кислотно-основні властивості гетероциклів.
105. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом: фуран, тіофен, пірол.
106. Хімічні властивості гетероциклічних сполук з одним гетероатомом.
107. Фармацевтичні препарати гетероциклічних сполук з одним гетероатомом.
108. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами: піразол, імідазол, тіазол, тіазолідин, тіадіазол.
109. . Фармацевтичні препарати гетероциклічних сполук з двома гетероатомами.
110. Шестичленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом: піридин, хінолін, ізохінолін. Ароматичність.
111. Хімічні властивості шестичленних гетероциклічних сполук з одним гетероатомом.
112. Фармацевтичні препарати шестичленних гетероциклічних сполук з одним гетероатомом.
113. Шестичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами: піримідин, піразин.
114. Значення шестичленних гетероциклічних сполук з двома гетероатомами: піримідину, піразину.
115. Конденсовані системи гетероциклів: пурин, ксантин, хінуклідин.
116. Фармацевтичні препарати ксантинів.
117. Ліпіди. Жири (гліцероли). Будова, склад, властивості (гідроліз, гідрогенізація). Значення жирів, застосування у фармацевтичній практиці.
118. Мила. Синтетичні миючі засоби (алкілсульфати, алкиларилсульфонати). Миюча дія мил.
119. Ізопреноїди. "Ізопреноїдне правило”.
120. Ментол. Терпінгідрат. Камфора. Бромкамфора. Застосування цих фармпрепаратів у медицині.

Перелік практичних навичок, які повинен опанувати студент і які підлягають контроль до, або під час проведення іспиту з органічної хімії для студентів 2 курсу факультету бакалаврів та молодших медичних і фармацевтичних фахівців (заочна форма навчання) за спеціальністю "Фармація” (молодший спеціаліст)
1. Обережне поводження з хімічними реактивами згідно правил безпеки при роботі в хімічній лабораторії.
2. Правильне ведення документації, оформлення протоколів експериментальних досліджень.
3. Окислення етанолу дихроматом калію в кислому середовищі.
4. Здійснення реакції між гліцерином і гідроксидом міді (II) в лужному середовищі.
5. Виконання якісної реакції на феноли з розчином хлориду заліза (III).
6. Перевірка доброякісності хлороформу.
7. Добування йодоформу із спирту.
8. Здійснення кислотного гідролізу крохмалю.
9. Окислення глюкози реактивом Толленса.
10. Окислення глюкози гідроксидом міді (II) в лужному середовищі.
11. Доведення наявності кислотних властивостей бензойної кислоти.
12. Здійснення гідролізу фенілсаліцилату. Виявлення продуктів гідролізу.
13. Виконання якісної реакції на бензоат-іон.
14. Виконання якісної реакції на ацетат-іон.
15. Виконання якісної реакції на оксалат-іон.
16. Окислення щавлевої кислоти розчином перманганату калію в кислому середовищі.
17. Утворення нітрату сечовини.
18. Здійснення гідролізу сечовини.
19. Добування біурету.
20. Діазотування стрептоциду.
21. Добування кислого азобарвника.
22. Добування лужного азобаровника.
23. Утворення гідротартрату таратрату калію.
24. Доведення наявності гідроксогруп у винній кислоті.
25. Приготування реактиву Фелінга і доведення його окисних властивостей.
26. Виконання якісної реакції на цитрит-іон.
27. Перевірка розчинності саліцилової кислоти у воді, спирті, лугах.
28. Доведення наявності фенольного гідроксиду в саліциловій кислоті.
29. Виконання якісної реакції на анілін.
30. Виконання якісної реакції на стрептоцид.
31. Виконання якісної реакції альдегідів з аміачним розчином гідроксиду срібла.
32. Виконання якісної реакції альдегідів гідроксидом міді (II).
33. Відкриття ацетону йодоформною реакцією.
34. Реакції на ненасиченість (наявність подвійних і потрійних зв’язків) органічних сполук.
Засвоєння студентами практичних навичок контролюється під час проведення практичних занять, а при складанні іспиту засвоєння практичних навичок враховується в загальну оцінку відповіді.