Погіршення економічної ситуації в Україні

в другій половині 80-х років

Неспроможність політики прискорення стала очевидною досить швидко. Замість очікуваного зростання темпів економічного розвитку продовжувалося їх неухильне зниження. Замість послаблення продовольчої, житлової й товарної криз відбувалося їх подальше загострення. Черги за товарами першої необхідності ставали все довшими. Нарешті, у 1990 р. уперше за багато років почалося скорочення обсягів виробництва.

Таким чином, усі спроби перебудови системи управління економікою виявилися абсолютно марними. Непродумані, половинчасті й безсистемні зміни в економіці вносили розлад у централізовану й по-своєму логічну систему управління народним господарством. Народногосподарський комплекс СРСР почав розвалюватися. Руйнувалися господарські зв’язки між окремими підприємствами, галузями та регіонами. Це посилювало відцентрові тенденції в СРСР. Союзні республіки брали під власний контроль економіку, налагоджуючи прямі міжреспубліканські зв’язки без посередництва Москви. Центр виявився економічно непотрібним. Цей фактор усе помітніше впливав на розпад Радянського Союзу.